Ода Сафо Вперше надруковано в збірнику «Молодик на 1844 год». Харків, 1843, стор. 279–280. Сафо, або Сапфо (кінець VІІ — початок VІ ст. до н.е.)— відома давньогрецька поетеса. Жила на острові Лесбос, організувала «дім муз», в якому навчала співів і музиці дівчат із заможних родин. Поезія Сапфо — це переважно любовна лірика. Їй належать також епіталами, гімни на честь богів і героїв. З усього творчого доробку поетеси до нашого часу дійшло близько 170 фрагментів. Вірші Сапфо справили значний вплив на грецьких і римських поетів, пізніше — на європейську поезію. Сапфічною строфою — особливою метрикою її вірша — в Росії користувалися С.Полоцький, Сумароков та інші письменники. Поезії Сапфо неоднаразово перекладали російські поети Державін, Жуковський, Пушкін та ін. В українській літературі відомі переклади Сапфо, зроблені І.Франком, А.Кримським та ін.